Після столиці Таїланду – Бангкоку, найкращими азіатськими авіалініями Air Asia я полетіла на південь – Пхукет.

Ціна квитка стартує від 12$

На виході з аеропорту вас чекають десятки мікроавтобусів, які за 100-200 бат (курс 10 бат=9 гривень) відвезуть вас під двері вашого готелю/хостелу.

Я вибрала пляж Патонг, де була можливість жити десять днів безкоштовно у подруги. Яка тут живе і навчається.

Саме тому і вибрала Пхукет серед інших куточків країни.

Мій внутрішній годинник вже перелаштувався на місцевий час.

А через три дні зникла температура, нежить і слабкість через різку зміну клімату і +32 градуси на вулиці, і +15 в кондиціонованих приміщеннях.

Тому я була готова іти на ринок, і випити кокосової водички зі свіжого, переді мною розрубленого кокоса.

Ціна за такі тут від 30 до 60 бат, залежно від розміру і де ви його купуєте.

Одразу тут і варена кукурудза. З серпня її не їла! Смачна така!

Вже планувала іти додому, але зупинила погляд на величезних акваріумах з рибками.

Fish massage – масаж ніг рибками Garra Rufa нікого не залишить байдужим.

Я спочатку кілька хвилин сміялась:)

Швидше заливалась диким сміхом і слізьми, від того як це лоскотно.

Але через дві хвилини привикаєш, і лише відчуваєш дрібне пощипування за пятки.

Такий масаж- пілінг дуже корисний, оскільки рибки з’їдають верхній мертвий шар шкіри.

За 15 хвилин віддала 100 бат (90 грн) і пішла до апартаментів.

Хоча на Пхукеті дивно ходити.

Якщо ви йдете, то цілу дорогу вас супроводжуватимуть крики таксистів підвезти. На байку.

Тут всі на байках.

Рух шалений.

Оренда цього транспорту на день – від 200 бат.

Кататись рекомендую з шоломом, оскільки штраф, у разі якщо вас зупинять, 500 бат.

Мій друг номер 1 в цій поїздці був сайт Couchsurfing

А саме його функція “Hangouts” де можна знайти зареєстрованих користувачів, які зараз недалеко від вас і готові зустрітись досліджувати разом місцевість.

Мені це було особливо корисно по двох причинах.

Я не вмію водити байк і вчитись цьому в умовах підвищеного ризику і на самоті не хотілось.

Більшість зареєстрованих, вже не вперше в Таїланді і летять сюди з року в рік.

Знають всі найкращі місця і пляжі.

І наступного ж ранку я поїхала з хлопцем з Франції за манго, а потім одразу на пляж.

Спека.

Але рятує вітерець під час їзди на байку.

Піднімаючись все вище і вище і милуючись панорамами і дивуючись ідеально рівним дорогам ми їхали до найбільшої в Таїланді статуї Будди – Big Buddha.

А по дорозі назад я нарешті знайшла кущ з плюмерією – квітка, яка потім мене супроводжувала всю подорож.

Вона проста, але дуже гарна.

І навіть подумати не могла, що вже наступного ранку мені запропонують фотосесію в стилі new.

Тобто топлес.

Тобто голою.

Але про все по порядку.

Я стояла і розглядала фрукти на прилавку, як раптом підіжджає хлопець на байку, і каже, що тут дуже дорого.

Він виявився росіянином (що і спочатку було очевидно по зовнішності) і вже через кілька хвилин ми доїхали на дешевший ринок з величезним вибором екзотичних фруктів.

Новий знайомий виявився фотографом.

І погодився зробити кілька фото на телефон для мого інстаграму, навіть знайшов класну локацію: безкоштовний, чистий і прохолодний басейн.

Ідеальне місце в таку спеку.

Зробив кілька знімків без жодного ентузіазму, а опісля одразу запропонував сфоткати мене ось там біля стінки і без купальника.

Що?

Я відповіла, що мій хлопець буде проти такій фотосесії.

Він в свою чергу показав знімки, які він робив раніше.

Гарно, чуттєво… колись я обов`язково матиму таку фотосесію зі своїм коханим.

Але поки що відмовила, і ми одразу попрощались, а фотограф поїхав шукати собі наступну модель.

Кожен ранок починався з фруктів, які я купувала на ринку заздалегідь.

Манго, папайя, дракон фрукт і маракуйя мені найбільше засмакували.

А свіжий сік кокоса, це те, заради чого можна вертатись в Таїланд знову і знову!

Захід сонця я зустрічала на пляжі, спостерігаючи як повітряні кулі піднімаються вгору.

Або на дахах готелів з басейнами, вхід куди часто безкоштовний, якщо замовити щось на барі. Моя подруга знає багато таких.

Вона мене і завела у кафе, де по її словах найкращий том ям на острові.

Том ям – традиційний тайський суп з морепродуктами і спеціями. Пекучий!

А блінчики з будь-якою начинкою на ваш вибір… ммм!

Я вибрала з арахісовою пастою і манго.

Моя особиста фантазія.

https://witholesia.com/wp-content/uploads/2019/02/img_4522.mov

А вже наступного ранку сиділа з знайомим французом і слухала різницю між французькими crepes і тайськими:)

З ним же і поїхали на південь острова, дивились на безкрає море, що виднілось за пальмами.

На пляжі Yanui beach орендували каяк на одну годину (лише 100 бат з людини) і тренували м’язи рук гребучи веслами.

Годували рибок манго. Вони такі безстрашні!

Аж кусають за пальці:)

Обпливли навколо острівця.

сонце відбивалось від води!

Така краса! І тиша! Як її не вистачало після шумних вулиць Пхукету.

Дорогою додому вирішили поїхати незвичним шляхом.

Побачили знак, що внизу є пляж.

Але байком було їхати неможливо. Занадто крута дорога вниз.

З піском і камінням.

Застопили джип і вже через п`ять хвилин потрапили на пляж.

Точніше не пляж, а рай!

Nui beach називається.

Серце забилось частіше від цієї краси!

Сонце якраз почало сідати, людей майже не було, хвилі бились об каміння, пальми одна вища іншої, і знову тиша!

Я хочу повертатись і повертатись сюди!

І вже через кілька днів я вела сюди компанію з Пакистану, з якими познайомилась через каучсерфінг.

Один з них вперше бачив море, він там плюхкався і сміявся як дитина.

Дивно, в Пакистані ж є море.

Цього разу до пляжу ми йшли пішки.

І з пляжу також.

Можна звичайно на таксі-джипах, але ціна з людини 100 бат.

Пройтись ввечері, в джунглях з кажанами, з двома малознайомими пакистанцями – такого експіріенсу у мене ще не було:)

Також як і тайського масажу, на який я і відправилась.

Я попередила масажистку, щоб мене не жаліла і м’яла сильно.

Всі кісточки хрустіли цілу годину.

Що цікаво, масаж робиться в одязі. І вона натискає на різні точки, або тягне.

Варто спробувати, адже ціна від 200 бат за годину.

А за масаж ніг 150 бат, і це також релакс і задоволення.

Після такого спиться добре, а зранку просипаєшся свіженька, нарізаєш собі папайю і дракон фрукт кубиками, і можна цілий день більш нічого і не їсти.

Бо коли жарко, то не дуже хочеться.

А ввечері піти і з`їсти величезну порцію рису з м’ясом за 45 гривень (50 бат) на Banzaan market, після чого зайти в один з десятків барів на головній тусовочній вулиці Bangla Road і слухати живе виконання рок хітів (ех ностальгія з підліткового віку) у виконанні філіппінців.

І прийшла сюди я також з філіппінцем ( той самий каучсерфінг).

Ділилась емоціями від подорожі з дівчиною з Арізони (США), німцем, росіянином ( з яким заходили в аптеку і питали, які таблетки потрібно приймати, щоб перетворити його на жінку).

Це все жарти, але такі випадкові знайомі роблять твою подорож більш насиченою і незабутньою.

І так, Таїланд це ж країна леді-боїв. Жінок, які народились чоловіками.

А наступного ранку, я зі справжніми жінками, точніше дівчатами пливли на острів Ko Bon.

Коли вас четверо, і ви скидаєтесь на таксі і паром, то вся далека подорож на острів може обійтись в 500 гривень.

Поки двох дівчат фоткав професійний фотограф. (Який в результаті виявився не дуже професійним)

Я ще з однією дівчиною робили фото один одному.

Острів з білим піском і бірюзовою водичкою.

Безлюдний.

Одне задоволення для очей.

Правда плавати в тій воді неможливо, через каміння і корали.

Просто милуватись.

Буває кажуть, що Пхукет жахливе місце:(

Насправді він прекрасний, і тому кількість туристів там зашкалює.

Що і зробило його не особливо привабливим.

Але якщо відійти трохи далі від популярних пляжів, можна знайти справжню красу!

І звичайно закупитись сувенірами на дорогу:)